Щоб побачити повну версію світлини та її географічну прив'язку, натисніть на ній.
Путивль уперше згадується 1146 р. в Іпатіївському літописі, у зв'язку з міжусобною війною новгород-сіверських князів Святослава II та Ігоря Ольговичів з чернігівськими князями Володимиром II та Ізясловом Давидовичем. Проте сліди його заселення сягають IX X ст.
У другій половині ХІІ ст. та на початку ХІІІ ст. місто було центром удільного князівства, яким правили путивльські князі одна із віток чернігівських князів. Розташований на перехресті торговельних шляхів, Путивль відігравав важливу роль і був однією з фортець, що захищали Київську Русь від половців.
Путивль оспіваний у «Слові о полку Ігоревім». Саме тут, у Путивлі, Ярославна очікувала звісток про похід свого чоловіка Ігоря Святославовича «в поле незнаемое, половецкое». 1186 р. Путивльська фортеця була безуспішно обложена половцями.
З середини XIV ст. 1500 р. Путивль входив до складу Великого князівства Литовського. 1500 1721 рр. Московського князівства, згодом (із 1547 р.)Московського царства.
1721-1917 рр. Путивль перебував у складі Російської імперії, центр Путивльського повіту Білгорордської, а згодом Курської губерній.
16 жовтня 1925 р. Путивль було передано із складу РРФСР до УСРР.